"Вистава має бути багатошаровим пирогом". Цікаві роздуми про сучасний український театр

14 июня 2018 г., 18:00:00   33   0

Кілька міркувань про сучасний український театр від Андрія Білоуса, українського театрального режисера, театрального педагога, актора, Заслуженого діяча мистецтв України. А ще – художнього керівника Київського академічного Молодого театру.

* Головний виклик – театр нині став дуже популярним.

* Вистава має бути багатошаровим пирогом, де кожен шар смакуватиме певній групі глядачів. Одним до смаку сюжетні перипетії, іншим – мистецька складова, ще комусь – візуальні моменти. Є і той, який може з’їсти весь пиріг повністю, смакуючи всі шари. Кожен з глядачів повинен отримати свій канал сприйняття. 

* В театрі, як і в великій класичній літературі та інших видах мистецтва, є вічні теми, які проходять крізь епохи: кохання, ненависть, заздрість. Це загальні глобальні проблеми, які є цікавими глядачу.

* Ми думаємо над тим, чи буде вистава цікавою через 50 років і що для цього варто зробити. 

* Театр неможливий без глядача. Він і народжується тоді, коли відбувається процес обміну енергією між акторами та глядачами.

* Ми в першу чергу думаємо про глядача. Це – аксіома. 

*У більшості з нас емоційний діапазон дуже маленький. А кожен вартий того, щоб переживати бурю різноманітних емоцій. Тому ми читаємо книги, дивимося фільми, занурюємося в пісні тощо. Мистецтво розбурхує. Театр передає емоції найкоротшим шляхом. 


Читайте також: Українська вистава отримала золоту статуетку на фестивалі Saint Muse. ФОТО

*Погана вистава – це та, яка не вмикає емоції глядача. 

* Найкраща реклама театру – це мережевий маркетинг. 

* В театрі можуть працювати тільки навіжені люди. Тобто ті, в кого нервова система, як розладнаний рояль: лише доторкнешся – а вже гримить. Інакше актор не зможе працювати, він буде профнепридатним. Нервова система у акторів, як чоловіків, так і жінок, дуже розхитана, нестабільна.

* Режисеру треба бути дуже обережним з акторами. Не варто їм говорити те, що думаєш. Треба критикувати правильно, надихати. 

* Театр – це продукт місцевого значення. Ми робимо вистави, спираючись на людей, які живуть в Києві. 


Читайте також: За довгий час це перший український фільм, який я сприйняла всім серцем – письменниця про "Кіборгів"

* Наприклад, німецький театр відрізняється від нашого. Я, як глядач, його не сприймаю. Як професіонал бачу, що зроблено технологічно гарно, використано цікаві режисерські рішення, але я з «іншої планети». Ця вистава не для мене. У нас інша ментальність, інший глядач, інший запит. Тому якби німецький театр перенести до Києва, він би швидко загнувся.

* Політика впливає на культуру. Зараз в Україні театральний бум. І в цьому нам «допоміг» східний сусід-агресор. Перекрили кордон – і український глядач лишився без російських концертів, низькосортних вистав. І тому він відкрив для себе київський театр, полюбив наші вистави та наших акторів. 

* Нинішня українська проза дуже сучасна. Її можна використовувати як драматургічний матеріал. Сучасний театр як естетика абсолютно сприймає сучасну літературу як естетику.

* Якби ми зараз побачили виставу, яка йшла в театрі сто років тому, то позасинали би.


Підписуйся на сторінки UAINFO у FacebookTwitter і Telegram

Читайте еще

влажность:

давление:

ветер:

влажность:

давление:

ветер:

влажность:

давление:

ветер:

Наши опросы
Как вы попали на наш сайт?







Показать результаты опроса
Показать все опросы на сайте